15 квітня 2022

 




Традиційно неділю перед Великоднем називають Вербною

Тетяна Строкач

Вербна неділя

Котики вербові! Ніжні та пухнасті... 

Личка доторкнулись... Ой, яке то щастя!

Гілкою вербиці вдарю я злегенька, 

Щоб були здорові всі мої рідненькі...

Бо не я б'ю,- кажуть,- а свята вербиця!

Скоро вже Великдень! Будем веселиться!

Зовсім недалечко червоне яєчко! 

Син Божий воскресне! А все лихо щезне!

                                                              Олекса Воропай

ВЕРБНА НЕДІЛЯ

(з книги "Звичаї нашого народу")

Вербна неділя: українські народні звичаї, традиції, прикмети Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною», «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею — «вербним».

У Вербний тиждень, за народнім віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба». Не сіяли колись і буряків, бо «будуть гіркі».

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі — старі й малі, бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу».

Коли кінчається відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти — одне поперед одного — стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути по кілька «котиків» — «щоб горло не боліло».

Як уже згадувалося, був колись на Україні звичай носити свячену вербу з церкви до церкви. Це робилося не тільки в суботу, а і в неділю. Так, у Харкові у Вербну неділю учні разом з вихователями та вчителями урочисто несли свячену вербу від міської парафіяльної церкви Святого Дмитра до «колеґіуму». А в слободі Котельва, Охтирського повіту, народ, на чолі з духовенством, щорічно носив вербу від Троїцької церкви до Преображенської.

Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або — якщо було близько — то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток»; а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами.

Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи: 


«Не я б’ю — верба б’є

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!».


У північнозахідній частині Бельгії (Фландрії) у Вербну неділю селяни втикають гілля верби на кутах поля і при цьому висловлюють надію, що їхнє поле буде забезпечене від злої напасти. Цей же звичай існує і в Австрії, в околицях міста Земмерінґ. Імовірно, що садження верби у Вербну неділю і в нас на Україні мало колись «очищуючий» характер; у всякому разі малося на меті забезпечити поле «від злої напасти». Тепер таке значення цього звичаю в народі призабулося.


Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли; а, б’ючись, примовляли:


Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!


В Галичині примовляли так:


Шутка б’є — не я б’ю,

Віднині за тиждень 

Буде в нас Великдень!


Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть най дрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило


Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше на весні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби на двір під час граду — «щоб град зупинився».



07 квітня 2022

Розвиваємо увагу!

Де порушено порядок?


Фабриці не місце у лісі! Знайдіть її серед дерев.

Знайдіть зайвого персонажа


Знайдіть тюленя серед дельфінів


Знайдіть птаха


Знайдіть квітку, що відрізняється від інших


Хто тут зайвий?


Хтось залишив торт, знайдіть його



У птахів є четвероногий друг, хто це?



 

04 квітня 2022






Це завдання є відмінним практичним засобом для розвитку й тренування логічного мислення та вміння робити обґрунтовані умовиводи, які базуються на визначенні схожості й певних спільних принципів, закладених у двох наданих предметах. У завданні дитині необхідно уважно проаналізувати схожість і відмінність перших двох малюнків кожного рядку та намалювати пару третьому, користуючись аналогічним принципом. Принцип аналогії, використаний у завданні, дозволяє дитині більш ефективно міркувати та набувати нових знань про навколишній світ.

02 квітня 2022

День поширення інформації про аутизм








МІФИ І ФАКТИ ПРО АУТИЗМ

 

Міф 1: Аутизм – це хвороба

Факти: Розлади аутистичного спектру – це не хвороба, а стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Міф 2: Аутизм пов'язаний з вакцинацією

Факти: Численні дослідження доводять, що вакцини в принципі і вакцинація проти кору зокрема в жодному разі не можуть бути причиною розвитку аутизму у дітей. Розлади аутистичного спектру – це генетичне порушення, з ним народжуються, а не набувають через щеплення в дитинстві або в результаті неправильного виховання. Ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

Міф 3: Аутизм – рідкісне порушення

Факти: Аутизм більш поширений, ніж синдром Дауна, тому рідкісним назвати його навряд чи можна. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 1 дитина зі 160 страждає розладом аутистичного спектру. В Україні зареєстровано понад 7 тисяч таких дітей (7 491 у 2017 році).

Міф 4: Всі люди з аутизмом – генії / мають порушення інтелекту

Факти: Люди з аутизмом різні. Так, серед них є ті, хто може  вирішувати складні математичні задачі і володіє феноменальною пам'яттю, а є люди і з середніми здібностями. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.  Якщо у дитини є проблеми з інтелектом – це  додатковий діагноз.

Міф 5: Люди з аутизмом замкнуті, не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен

Факти: Це не так. Як і всі, вони відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

 

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО АУТИЗМ

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.

Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя.

Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. 

Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.

Якщо говорити про причини аутизму, є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС, в тому числі фактори навколишнього середовища і генетики. Достеменно відомо, що вакцинація не може спричинити розвиток аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

Зверніть увагу і повідомте лікаря, якщо у вашої дитини відчутне порушення мови, немає емоційного контакту з людьми (передусім - з батьками), дитина усамітнена,а серед інших людей відчуває тривогу, невдачі викликають в неї сплалахи гніву, а поведінка загалом є стереотипною (дитина здійснює одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторює одне і те ж слово, бігає по колу, розгойдується з боку в бік тощо). Наявність окремих симптомів не означає, що у вашої дитини аутизм. Водночас, повідомте про це вашого лікаря, щоби отримати кваліфіковану відповідь.

01 квітня 2022

 


Сьогодні перший день другого весняного місяця, що носить назву квітень.

☀️🌼 Назва місяця в Україні прижилася не одразу. Адже в давньоруський час його називали «цвєтєнь», 

☀️І хоча назва «квітень» з'явилася у книжників ще у XVI столітті, проте активно почала вживатися лише у ХХ столітті.

🌼У різних регіонах України для означення місяця користувалися діалектичними накличками.

🌼 У західних областях в активному вжиткові був «квітень», на Поліссі (до речі, ця назва деінде збереглася й до сьогодні) – «краснець». Зустрічаються й інші – «лукавець» (на ознаку примхливої погоди), «снігогін», «водолій» тощо.

🌼Одначе найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь». Подібні паралелі є і в інших слов'янських народів: у болгар – «цветник», чехів і словаків – «кветень», поляків – «квецень», сербохорватів – «цвьотань». У білоруській мові закріпилася назва «красавік».

🌸Цвітень, красенець, водолій. Ці та інші назви пов'язані з полудневим місяцем весни. Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка – «лелечник». Недарма кажуть: «Прилетів лелека – весну приніс здалека».

🌸Нехай квітень принесе перемогу!

Рекомендована публікація