10 правил тайм-менеджементу

1. Плануйте робочий час.

Вам знову хочеться додати 25-ту годину? Насправді, часу в добі завжди досить, питання в умінні його використовувати. Ви хоче витратити час на одне, а в результаті робите щось абсолютно інше. Встановіть режим роботи і дотримуйтеся його. Ваше тіло і розум самі адаптуються, бо не дарма кажуть «звичка – друга натура».

Планувати можна і потрібно все, що ви робите впродовж дня. Складіть список справ і подивіться, як розподіляються ваш графік по днях тижня. Цілком можливо, що якісь дні перенавантажені, а якісь вільніші. Розподіліть свій графік по днях тижня більш рівномірно із зазначенням дати і часу виконання на тиждень і на кожен день.

2. Розставляйте справи за пріоритетом.

Тайм-менеджмент – це вміння правильно розставляти пріоритети в справах. Тут критерії важливості можуть бути будь-якими, починаючи від важливості проекту до фінансової мотивації. Так ви зможете скоротити і термін виконання, і власні сили. Ранжуйте денні справи за принципом «горить» і «може почекати». Щось потрібно виконати прямо зараз, щось може почекати до наступного тижня.

Також, корисно навчитися вивчати тексти швидким поглядом, вибираючи з контексту тільки те, що дійсно необхідно. Це значно допоможе скоротити час на постановку пріоритетності завдань. І не нехтуйте використанням щоденників та електронних записників.

3. Концентруйтеся на одному.

У цьому пункті все просто. Якщо Ви виконуєте відразу багато справ, то Ваша продуктивність падає. Візьміть собі за правило, не приступати до нової задачі, якщо ще не закінчили попередню.

Тайм-менеджмент пропонує оптимізувати процес виконання справ за допомогою “перемикання”: коли ви відволікаєтеся від одного на користь іншого на короткий проміжок часу. Так ось: коли ви виконуєте якусь невелику справу, кількість перемикань має бути мінімальною. Наприклад, якщо ви обіцяли передзвонити комусь з батьків, то набагато економніше з погляду власного часу і душевних сил буде передзвонити відразу. А не п’ять разів на день згадувати, що добре б подзвонити, потім благополучно забути про дзвінок, згадати об одинадцятій годині вечора і докоряти собі за забудькуватість.

4. Спочатку найважче.

Як показує практика, спочатку краще виконувати найскладніші справи. Є момент, про який попереджає тайм-менеджмент – якщо відкладати складні завдання, то є ризик взагалі їх не виконати. Плюс весь день у вас буде відчуття незавершеності, яке в свою чергу може заважати іншим справам. І, доречі, в процесі виконання якогось довгострокового і великого завдання кількість “перемикань” має бути, навпаки, велика. Інакше до моменту закінчення роботи над нею ви тільки втомитеся і втратите зв’язок з реальністю.

Краще сідати за важливу роботу з ранку – це найпродуктивніший час для складних справ. А другорядні справи відкладати на вечір.

5. Не беріть роботу додому.

Як би дивно це не звучало, але вдома продуктивно працювати можуть далеко не всі люди. Адже вдома є безліч відволікаючих моментів. Тож, не кажіть собі “Зроблю це вдома”. Ні, вдома ви маєте бути разом зі своєю родиною, собакою, кішкою чи друзями. Але тільки не з роботою. Дома ви маєте відпочити і з новими силами почати наступний день.

6. Плануйте справи заздалегідь.

Планувати свої справи потрібно починати від більшої до меншої, переходити від довгострокових справ до короткострокових. А складне завдання простіше розбити на кілька дрібних. Ставте перед собою конкретну мету (образ бажаного результату). Інакше в підсумку досягнутий результат може суттєво відрізнятись від запланованого. Якщо у мети не буде вимірних параметрів, то буде неможливо визначити, чи досягнуто результат.

Не потрібно ставити такі цілі, які навпаки приводили б до збільшення стресів у вашому житті (їх і так вистачає). Мета має бути орієнтована на результат! Заради чого усі ці зусилля, чи вартий результат затрачених ресурсів? Мета має бути значимою (це ж ваша мета) і конкретизованою в часі (провести батьківські збори такого-то числа).

7. Навчіться говорити НІ.

Якщо якісь справи або люди не входять до плану ваших термінових, краще їм відразу сказати «НІ». І не потрібно думати, що вас можуть не так зрозуміти. Є ситуації, коли ви повинні сказати людині тверде «Ні». Особливо якщо те, про що вас просять, займе у вас ваш власний час; та й у ваші плани не входило робити додаткову роботу.

Або навчіться делегувати завдання. При плануванні часу дуже важливо встановити, яку роботу ви маєте виконати особисто, а яку можна передоручити (делегувати). Наприклад, ви можете запросити на батьківські збори фахівця (медика, психолога, логопеда), вони володіють цікавою інформацією, яку ви, можливо, півдня будете шукати в інтернеті.

8. Чистий стіл.

Нехай всі говорять, що брудний стіл це ознака творчого безладу. Але в даному випадку краще вчитися у заможних і відомих людей. А у них стіл завжди чистий і все лежить на своєму місці. Такий порядок дає їм можливість знайти все, що їм потрібно за короткий проміжок часу. Також, тайм-менеджмент не терпить “поглиначів часу”: порожні розмови з колегами, інтернет-серфинг, зайві перекуси й чаювання. Робочий день закінчується, а ви так нічого і не встигнете. Не соромтеся просити інших, щоб не відволікали вас від роботи, особливо якщо у вас її багато.

9. Не поспішайте.

Коли ви почали займатися своїми справами, то краще не поспішати і робити все рівномірно. Інакше поспіх призведе до збільшення помилок, а значить і до витрат часу на їх усунення. Спробуйте робити “неприємні” для вас справи на початку, а потім приступайте до більш приємних.

Важливо пам’ятати, що оцінка завжди проводиться по результату. Тому важливим є самоконтроль за виконанням і якщо ви бачите, що мета досягнута, чому б не похвалити себе за це. Це дасть натхнення й сили для досягнення нових вершин. Не забувайте і про самоаналіз (особливо, якщо справа так і не завершена успішно).

10. Відпочивайте.

Як не дивно, але саме відпочинок прямо пропорційний ефективності в роботі. Адже якщо людина добре відпочиває, то і працює краще, і все встигає. Тому якщо ви втомилися і розумієте, що потрібен вихідний, краще його взяти.

Тайм-менеджмент вчить нас ефективно управляти своїм життям, насолоджуватися кожним моментом часу, в якому ми знаходимося зараз, знаходити час для рідних і близьких нам людей, виділяти час для саморозвитку – і життя почне набувати яскравих фарб й стане куди цікавіше! Час – це незворотній ресурс, але за допомогою особистого тайм-менеджменту можна виграти до 30% часу. Уявіть, що ви отримуєте ще кілька додаткових годин на добу для виконання всіх справ і почніть прямо сьогодні!

Джерело: http://www.ukr.life/uk/osvita/vi-znayete-shho-take-tajm-menedzhment-dlya-pedagogiv-ni-todi-oznajomtes/?fbclid=IwAR3z-4SaVAlEbCEsP18l74LEKNjqsxUE-Ycpb8WhvK6S1UL0jBbCE_ZjUCk

Дихальна гімнастика

Вправа 1. «Де пахне?» (повороти голови)

В.П.: встати прямо, ноги ледве вужчі за ширину плечей. Обернути голову вправо – зробити голосний, короткий вдих носом з правого боку. Потім обернути голову вліво – «шмигнути» носом з лівого боку. Вдих справа – вдих зліва. Посередині голову не зупиняти, шию не напружувати, вдих не тягнути. Норма: 1 серія (32 вдих-рухи).

Вправа 2. «Вушко»

В.П.: встати прямо, ноги вужчі за ширину плечей. Злегка нахилити голову, праве вухо йде до правого плеча – голосний, короткий вдих носом. Потім злегка нахилити голову вліво, ліве вухо йде до лівого плеча – вдих. Трохи похитати головою, неначе комусь в думках говорите: «Ай-ай-ай! Як не соромно!» Дивитися потрібно перед собою. Вдихи робляться одночасно з рухами. Видих повинен відбуватися після кожного вдиху (не відкривати широко рота). Норма: 1 серія (32 вдих-рухи).

Вправа 3. «Маятник головою»

В.П.: встати прямо, ноги вужчі за ширину плечей. Опустити голову вниз ( на підлогу) – різкий, короткий вдих. Думати: «Звідки пахне гаром? Знизу? Зверху?» Видих повинен встигати «починатися» після кожного вдиху. Не затримувати і не виштовхувати видихи (вони повинні виконуватися або через рот, але непомітно, або, в крайньому випадку, – теж через ніс). Норма: 1 серія (32 вдих-рухи).

Вправа 4. «Долоньок»

В.П.: встати прямо, зігнути руки в ліктях (лікті вниз) і «показати долоні педагогу». Робити голосні, короткі, ритмічні вдихи носом і одночасно стискувати долоні в кулаки (хапальні рухи). Підряд робити 4 різких ритмічних вдиху носом (тобто «шмигнути» 4 рази). Потім руки опустити і відпочити 3-4 с – пауза. Зробити ще 4 коротких головних вдиху і знову пауза. Норма: «пошмигати» носом 8 разів по 4 вдихи.

Вправа 5. «Потяг»

В.П.: встати прямо, руки стискувати в кулаки і притиснути до живота на рівні поясу. У момент вдиху різко штовхати кулаки вниз до підлоги, як би віджимаючись від неї (плечі напружені, руки прямі, тягнуться до підлоги). Потім руки повернути в В.П. на рівень поясу. Плечі розслаблені – видих «пішов». Вище за пояс руки не піднімати. Зробити підряд вже не 4 вдих-рухи, а 8. Потім відпочинок 3-4 с і знову 8 вдих-рухів. Норма: 4 серії по 8 вдих-рухів.

Вправа 6. «Кішка»

В.П.: встати прямо, ноги вужчі за ширину плечей (ступні ніг у вправі не повинні відриватися від підлоги). Пригадати кішку, яка підкрадається до горобця. Повторювати її рухи. Зробити необхідне присідання і одночасно поворот тулуба – різкий, короткий вдих. Потім таке ж присідання поворотом вліво і короткий, голосний вдих носом. Видихи відбуваються між вдихами самі, мимоволі. Коліна злегка згинати і розгинати. Руками робити хапальні рухи справа і зліва на рівні поясу. Спина абсолютно пряма, поворот – лише в талії. Норма: 4 рази по 8 вдих-рухів.

Вправа 7. «Обійми плечі»

В.П.: витягуватися, руки зігнуті в ліктях і підняті на рівні плечей. Кидати руки назустріч один одному повністю, як би обіймаючи себе за плечі.

І одночасно з кожними «обіймами» різко «шмигати» носом. Руки у момент «обіймів» йдуть паралельно один одному (а не навхрест), ні в якому разі їх не міняти (при цьому все одно, яка рука зверху – права або ліва); широко в сторони не розводити і не напружувати. Освоївши цю вправу, можна у момент зустрічного руху рук злегка відкидати голову назад (вдих із стелі). Норма: 4 серії по 8 вдих-рухів.

Вправа 8. «Помпа»

В.П.: встати прямо, ноги вужчі за ширину плечей, руки уздовж тулуба. Зробити легкий нахил (руками тягнутися до підлоги, але не торкатися її) і одночасно – голосний і короткий вдих носом в другій половині нахилу. Вдих повинен закінчитися разом з нахилом. Злегка підвестися (але не випрямлятися), і знову нахил і короткий, голосний вдих. Узяти в руки згорнуту газету або паличку і уявити, що ви накачуєте шину автомобіля. Нахили вперед робляться ритмічно і легко, дуже низько не нахилятися, досить «уклону» в пояс. Спина кругла, а не пряма, голова опущена. «Накачувати шину» потрібно в темпоритмі стройового кроку. Норма: 4 серії по 8 вдих-рухів.

Вправа 9. «Великий маятник»

В.П.: встати прямо, ноги вужчі за ширину плечей. Нахил вперед, руки тягнуться до підлоги – вдих. І відразу без зупинки нахил назад – руки обіймають плечі. І теж вдих. «Кланятися» вперед – відкидатися назад, вдих «з підлоги» – вдих «із стелі». Видих відбувається в проміжку між вдихами сам, не затримувати і не виштовхувати видих. Норма: 4 серії по 8 вдих-рухів.

Щиро вітаю усіх з Новим роком!!!

 

Безпека

Правила дотримання безпечної поведінки під час новорічних свят та зимових канікул.

З метою попередження нещасних випадків з дітьми класним керівникам провести роз’яснювальну роботу серед учнів та їх батьків щодо дорожньо-транспортного травматизму, дотримання правил поведінки на льоду, воді, катках, біля ялинок, протипожежної безпеки, випадків травматизму побутового характеру.

Заборонити виготовлення саморобних іграшок із вати та легкозаймистих речовин, свічок для прикраси ялинок.

Категорично заборонити використання під час новорічних заходів піротехнічних засобів, бенгальських вогників, свічок.

Зважаючи на те, що зазвичай під час Новорічних святкувань стрімко зростає кількість пожеж, які виникають внаслідок порушення правил пожежної безпеки при користуванні гірляндами, встановленні ялинок та при користуванні піротехнічними виробами, адміністрація школи звертається до Вас з проханням: дослухайтесь корисних порад і це допоможе Вам безпечно зустріти та провести новорічні та різдвяні свята. 

При встановленні ялинки необхідно:

·           розмістити її на стійкій основі: на підставці, в посудині з піском, так, щоб вона не перешкоджала виходу з приміщення, знаходилася на відстані не менше півметра від систем опалення, телевізорів, приймачів, магнітофонів, легкозаймистих матеріалів;

·           гірлянди варто купувати у спеціалізованих крамницях, а не на ринках, де часто-густо зустрічається неякісний товар;

·           для прикрашення ялинки застосовуйте електричні гірлянди тільки ліцензійного виготовлення;

·           лампи гірлянди закріплюйте надійно, бо при падінні від поштовху чи протягу вони можуть стати причиною пожежі;

·           обов'язково перевірте справність електричного проводу, його ізоляцію;

·           не слід прикрашати ялинку целулоїдними, паперовими та іншими легкозаймистими іграшками й прикрасами, ватою, марлею. І звичайно ж, не можна для прикраси використовувати свічки;

·           якщо ж Ви помітили ознаки пожежі - не панікуйте. Спочатку подивіться, що горить. Якщо це гірлянда - негайно вимкніть її з розетки. Якщо ялинка вже запалала - беріть хутко ковдру, рядно, намочуйте їх у воді й накривайте ялинку або просто залийте її водою. Якщо ж Ви самі не в змозі справитися з вогнем – негайно викликайте пожежно-рятувальну службу за номером „101”. Повірте, професіонали Вам завжди допоможуть.

Під час використання піротехнічних виробів:

Дозволяється купувати і використовувати лише дорослим!

·            Шановні батьки, купуйте лише ліцензовані піротехнічні вироби;

·            використовуйте їх відповідно до інструкцій, розміщених на виробі або на його споживчому пакеті;

·            застерігаємо, що користування такими приладами в приміщенні категорично забороняється;

·            звертаємо увагу батьків - пам'ятайте: в жодному разі не залишайте сірники, запальнички, бенгальські вогники та інші піротехнічні засоби у легкодоступних для дітей місцях, не дозволяйте малюкам самим бавитися з такими іграшками.

Основними причинами пожеж у осінньо-зимовий період стають необережне поводження з вогнем, порушення правил експлуатації газо-, електрообладнання і пічного опалення, використання саморобних обігрівачів та пустощі дітей з вогнем тощо.

Пам’ятайте, щоб зберегти своє життя та майно від вогню необхідно:

1.         бути обережними під час поводження з відкритим вогнем,

2.         не залишати без нагляду ввімкненими газові та електроприлади,

3.         стежити за справністю пічного опалення,

4.         не розміщувати меблі ближче 1 метра до печі;

5.         не залишати поблизу легкозаймисті речовини.

6.         забезпечити свою домівку первинними засобами пожежогасіння – вогнегасниками,

7.         не залишати малих дітей без нагляду, розповідати їм про небезпеку, яку містять в собі сірники, побутові електроприлади тощо.

Як свідчать аналіз аварійності при використанні газу в побуті, більшість надзвичайних ситуацій і нещасних випадків відбувається саме через несанкціоноване втручання власників газового обладнання в роботу системи, самовільне втручання абонентів у систему газопостачання, конструкцію газових приладів, систему димовідведення та вентиляції; порушення власниками умов безпечної експлуатації газових приладів; несправність та невідповідність вимогам нормативних актів систем димовідведення та вентиляції; неякісне, несвоєчасне технічне обслуговування газового обладнання, у тому числі автоматики безпеки газових приладів. Разом з тим, всім власникам газового обладнання необхідно пам’ятати, що його використання пов’язане з підвищеною вибухопожежонебезпекою. А якщо прилади вже не нові, піддавалися ремонту або переобладнанню, ймовірність аварії зростає в рази. І кожна людина повинна усвідомлювати і відповідально до цього ставитися, адже постраждати може не тільки вона сама, а й близькі та рідні, сусіди. То ж радимо вам: уважно стежте за роботою газового обладнання у себе в оселі та на прилеглій території і при найменших ознаках неполадок звертайтеся в аварійні служби.

Новорічні лабіринти

Новорічна казка

 

Ось і прийшли довгоочікувані зимові свята. На замовлення маленьких гномиків у їхній кімнати постійно падав сніг, росли ялинки і світилися різнобарвні гирлянди. І хоча сніг був холодний, маленькі гномики не мерзли, бо бабуся подарувала їм теплі рукавички та шалики. Марко та Оленка бавилися у сніжки, ліпили снігових баб і цілі фортеці. З ними часто бавився Жартун з Найвеселішої країни Найсмішніших жартунів (чи як там вона називається) та Сонячний Промінчик. Кузь та Русалоньки зараз спали аж до літа. Не приєднувалося до них і Наймудріше Зайченя, воно якраз змінювало шубку і ніяк не могло вийти з дому, щоб не потрапити до лап лисиці або вовкові. Хоча гномики сумували за старими друзями, та їм пощастило познайомитись зі Снігуром та Синичкою. Ну, ви знаєте, маленькі такі пташечки, їх треба підгодовувати взимку, підсипати весь час зернятка до годувальниці. Але ці Снігур та Синичка були незвичайні (мама і тато гномиків – визначні чарівники, дуже зайняті, тому діток їм допомагають доглядати чарівні істоти).

Снігур, насправді, Снічептах – сторічний чаклун, якому набридло людське товариство і він подався до лісу, вивчати тварин. Інколи він перетворювався на вовка і бігав зі зграєю, інколи – на ширяючого в піднебессі орла. А зараз от, він вирішив спробувати прожити зиму снігуром. Хоч чарівникові й було сто років, але він любив побавитися, посміятися та поганяти за сніжинками.

Синичка – справжня пташечка, яка зустріла колись Снічептаха, навчилась говорити, поступово зрозуміла, що таке "чари" і ... зуміла перетворитися на людину. Їй ще було важко, адже вона ще зовсім-зовсім молода, але вчилася Синичка затято, а у вільний час бавилася з дітьми.

Маркові і Оленці не потрібно боятися застуд, адже їхня мама – відома лікарка! Вона не дає болячці підступитися до діток, а якщо якась підступна інфекція пробереться, таки, в горлечко, то малина і чарівний мед одразу виганяли її геть.

Сьогодні особливий день! Мама і тато таємничо переглядаються між собою, тихенько перемовляються і ховають щось за спинами. Приїхали бабусі і варять на кухні кутю, там вже є все: і мед, і родзинки, і мак, і горішки, і навіть дрельовані вишні. По хаті гуляють пироги, так пахне, що їсти хочеться цілий день. В найнайбільшій кімнаті стоїть величезна ялинка. Мама пророщувала її ще аж з позавчора, а татові для цього довелося розбирати підлогу. А верхівка ялини тікала десь аж за дах. На дереві висило безліч цукерок в яскравих обгортках, гирлянди, ліхтарі, сніжинки, які вирізали самі гномики.

Марко і Оленка знали, що сьогодні Різдво. Весь світ сьогодні співає колядки, діти отримують подарунки, а на столі стоїть смачна кутя та пироги. Поприбиравши і поскладавши свої речі, чемні гномики не хотіли заважати батькам і тихенько пішли до своєї кімнати... А там...

Чорний вихор крутив посеред кімнати, тягнучи все всередину. Вже не було видно ні шафи, ні хмаринки зі снігом, залишилося тільки чарівне Маркове ліжечко, а за нього з усіх сил чіплялися лапками Снігур і Синичка. Сил було дуже мало і птахи от-от зірвуться в страшне крутовило. Марко відпустив ручку дверей і рвонувся рятувати друзів, Оленка мусила допомогти братові. Світ закрутився навколо, почорнів і діти опинилися на іншому боці світу. Бабуся розповідала їм, що є таке місце, де світ закінчується, і з нього можна звісити ноги та покричати вниз. Що там знизу ніхто не знає, оскільки все навколо вкрите густими хмарами, такими густими, аж ними можна ходити. Так от. Марко, Оленка, поважний Снічептах та Синичка раптом опинились на самому краю світу. З одного боку неба світило яскраве сонечко, з іншого – сяяли зорі, а он, ген-ген, падає сніг, а там, зліва, - дощить і райдуга. Гномики подивилися туди, де зима, там їхній дім!!! Як же так? Що трапилось?

– Не бійтеся мене, діти! Я дуже потребую вашої допомоги, - вимовив з-за каменя голос.

– Ми вас і не боїмося, ми боїмося, що за нас хвилюватимуться родичі, бо ми зникли.

– Не турбуйтесь, маленькі. Я вимушений був викликати вас та шановного Снічептаха на допомогу, оскільки всі дорослі чарівники зайняті підготовкою до Різдва і мені дуже незручно відривати їх від роботи. – На зустріч дітям виліз величезний слимак зі справжнісінькою хаткою на спині. З хатки стирчав димар, і смачно пахло малиновим чаєм. Марко жадібно затягнув повітря. Він так хвилювався за подарунки, що забув зранку поїсти.

– Що трапилося, шановний? - Діловито поцікавився Снігур, поправляючи окуляри на дзьобі. – Ви ж розумієте, що до припинення дії закляття, я нічого не вартий, як чарівник, а дітям ще не можна чаклувати.

– Ой, ні-ні! Мені ні в якому разі не потрібна чарівна допомога. Насправді так трапилося, що я загнав у свою черевоногу величезну скалку. Якби я викликав справжнього лікаря, то він одразу втратив би свідомість, а про інших я вже сказав.

– Ну добре, давайте тоді подивимось. Як же нам вас, шановний, називати?

– Мене звати просто Слимак.

– Дуже приємно. Я Снічептах, це малі гноми – Марко і Оленка, діти вельмиповажних Вогнени і Перелесника, а невеличка пташечка – Синичка. До справи.

Снічептах дістав крихітну валізу з-під крильця, звідти лінзу, почав уважно обдивлятися велику черевоногу Слимака. Аж от, він задоволено зацвірінькав, підкликаючи дітей. Показав їм краєчок скалки. Марко поплював на долоні, взявся тягти, скалка трошки піддалася і далі ні на сантиметр!!! Братикові стала допомагати Оленка, схопила його за сведрика, потягли вони разом, до Оленка ще приєдналася Синичка, тягнучи її за кіску. А Снічептах крапав ефірну олію, щоб розм’якшити тверду шкіру на черевонозі. Скалка похиталася, похиталася і пішла наверх. Показалося трошки, потім більше-більше, в черевонозі Слимака застрягло ціле дерево, яке хтось зрубав і залишив сохнути на березі річки... Снігур дав Оленці банку зеленки і показав, як правильно змазати ранку. Слимак полегшено зітхнув.

– Дякую, вам, любі мої помічники. Як же мені тепер віддячити?

– А чому ви самі собі не витягли скалки? Ви ж чарівний Слимак!

– Бачиш, хлопчику, не можна чаклувати над тим, про що навіть не здогадуєшся. Я поняття не мав, що потрапило мені в підошву, тому й не міг це витягти.

– Зрозуміло. – Як завжди розсудлива Оленка зупинила брата на півслові. – Скажіть, якщо ви той чарівний Слимак, про якого нам розповідала бабуся, адже ви живете на самому краю світу, то у вас, напевно, є друг – Синій Птах. Розумієте, сьогодні Різдво, і нам би дуже хотілося полетіти додому саме на ньому, якщо це не складно. Могли б ви запитати у Синього Птаха, чи йому не складно злітати до нашої хати, о-о-он там, де йде сніг?

– Ну, я здогадувався про це ваше бажання, ви ж онуки своєї бабусі. – Посміхнувся Слимак. – Синіх Птах – мій брат, він от-от має бути тут, ми з ним ще за півгодини до вашого прибуття домовились, що він завезе вас додому. Шановні Снічептаху та Синичко, якщо ваша ласка, то брат завезе й вас.

За мить небо затьмарилося. Оленка і Марко зачаровано слідкували за величезним, на все небо птахом, навіть не синім, а таким, як нічне сніжне небо – темно-сіро-синім. Птах зупинився, опустив крило, запрошуючи маленьких пасажирів.

– Дякую вам, любі діти, щасливого Різдва!

– І вам, шановний Слимаче, смачної куті!

– До побачення!

– До побачення!

Птах кружляв в небі. Спочатку в нічному, потім – в дощовому і, нарешті, сніговому... Сніжинки танцювали собі зимовий танець, влягалися на щічки, кусали холодом, діти сміялися і червоніли. З хати на вулицю повиходили батьки і бабусі, махали руками і сміялися.

– Мамо, тату, бабусю, ми тільки що побували на краю світу! Там у Слимака була величезна скалка, а ще, а ще... – Маркові не вистачало слів.

– Та годі вже, йдіть додому, гляньте, темно вже надворі, пора до столу, - засміялася мама, обіймаючи діток. – По дорозі, помийте руки і загляньте до ялинки.

Гномики, голодні і веселі побігли до рукомийника, ретельно помили руки і витерли їх рушничком. А під ялинкою їх чекала чарівна машина і майжеживалялька Марта. Скільки ще пригод буде в гномиків!!! Але зараз вони поспішають до столу, до родини, до куті, до пирогів.

Вірші про Святого Миколая

 

Є на світі свят багато

Урочистих, визначних,

Але Миколая свято

Найприємніше із них.

Миколай святий – не казка,

Це не Дід Мороз, о ні.

Миколайчику, будь ласка,

Ти приходь до мене в сні.

Під подушку я загляну,

Рано-вранці посміхнусь.

Подаруночки дістану,

Миколаю поклонюсь.

Подаруночки – це свято,

Та я молю не про те,

Бережи матусю й татка,

І хай рідний край цвіте.

Люблять діти Миколая,

Шану кожен віддає.

Хто в мольбах його благає,

Всім він поміч подає.

Через нього Божа ласка

З неба сходить до людей.

Миколайчику, будь ласка,

Завітай до всіх дітей.

***

Нічка зорі розсипає,

Тихо-тихо сніг лягає,

Він до кожного віконця

Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка –

Кожен з них чудес чекає,

Бо готуються зустріти

Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай

Добрих, чемних поважає,

Гарним дітям у панчішку

Він дарунок укладає.

Хто не слухав – тому різку

Під подушкою ладнає.

***

Миколаю, Миколаю!

Я про тебе пам'ятаю,

І тому я добре вчуся

І до Бога все молюся.

Знаю, завдяки лиш праці

Буду жить колись в палаці,

Зможу користь приносити

Й краю рідному служити.

В школі я знання здобуду.

Добрим буду я до люду.

Зможу я колись пишатись,

Що на тебе міг рівнятись.

Хочу чудеса творити

І на радість батькам жити!

З твоїх вчинків приклад брати,

Щоб всім щастя дарувати.

Тож-бо, друзі дорогенькі!

Будьмо завжди ми чемненькі,

Не лінуймось, не сварімось –

За науку всі берімось!

А тобі ми, Миколаю,

Всі поклін наш посилаєм.

Щоб у всьому світі діти

Розквітали, наче квіти!

***

Слухає Петрик, слухає Оля,

Чи не гуркоче літак з-понад поля,

Чи над їх домом не пролітає

Зі святим гостем, із Миколаєм.

"Петрику, чуєш? Петрику, цить!

Ніби гуркоче… ніби летить…

О, коло нашого дому затих…

Слухай, скрипить попід вікнами сніг!"

Слухає Лесик, слуха Ігорчик,

Чи не лунають здалеку дзвіночки,

Чи біле авто не заїжджає

Зі святим гостем, із Миколаєм.

"Лесику, чуєш? Лесику, цить!

Там, за дверима, щось шелестить!

Може, по сходах ангел іде…

Може, на клямку руку кладе…"

Діти чекають — і срібнії мрії

Тихо лягають на соннії вії.

Діти поснули — не чує Ігорчик,

Що залунали здалеку дзвіночки.

Діти не чують, діти вже сплять,

Тихо над ними зірки мерехтять.

З неба гостинці на ліжечка край

Тихо складає святий Миколай.

***

Нині святий Миколай,

В український піде край,

Всім, хто чемний був весь час,

Він даруночки роздасть.

Тут цукерки, шоколадки,

І тістечка, і помадки,

Для дівчаток лялечки,

А для хлопців шабельки.

Тут вояки є цинові,

І паяци є цукрові,

Образочки і зшитки,

Щей гарненькі книжечки.

Тож чекають усі діти,

Миколая щоб зустріти,

Миколаю честь складають,

Миколая величають.