САМООЦІНКА - ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО!

          Від того, як дитина до себе ставиться, залежить успішність її майбутнього навчання і те, якими будуть її взаємодії з однокласниками. Самооцінка - своєрідний компонент оцінювання нашого Я. Вона можу бути завищеною, заниженою та адекватною.

           Адекватна самооцінка - найбільш оптимальний варіант. Чим ближчою є наша самооцінка до реальності, тим краще ми себе почуваємо.

           Діти  із заниженою самооцінкою, як правило, зустрічаються в родинах, де батьки дотримуються непохитної критичної позиції. Необережні мовні оцінки негативно позначаються на ставленні дитини до самої себе: "Ти - нечупара!", "Чому ти не можеш зробити уроки так само швидко, як твоя сестра?", "Який ти неслухняний!".

           Досить часто низька самооцінка стає причиною низької успішності. У дитини є всі передумови для того, щоб успішно вчитися, однак непевність у собі, низька оцінка своїх якостей та вмінь не дають їй можливості виявити себе.

           На формування позитивної самооцінки дитини значний вплив може чинити вчитель. Вчасна похвала або просто тепле слово, продумана заздалегідь вчителем "ситуація успіху" на уроці можуть творити чудеса. Тому виявлення рівня самооцінки дитини важливим є саме на етапі первинної діагностики.

ТЕСТ "СХОДИ" ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ САМООЦІНКИ ДИТИНИ

          Покажіть дитині картинку зі сходами і попросіть її помістити на них всіх знайомих дітей. Нехай на трьох верхніх сходах знаходяться гарні, розумні, добрі, сильні, слухняні діти - чим вище, тим краще. А на трьох нижніх сходах - погані. На середній сходинці знаходяться діти, що є не поганими і не гарними. Після цього попросіть дитину показати, на яку сходинку вона помістить себе, а також пояснити, чому саме.

          А тепер поставте запитання: "Ти такий насправді або хотів би бути таким? Зазнач, який ти насправді і яким хотів би бути". Після цього запитайте: "На яку сходинку тебе поставила б мама, тато, вихователь тощо". Поки дитина виконує завдання, поспостерігайте за нею: чи сумнівається вона, чи аргументує свій вибір, чи ставить питання.

          Оцінювання результатів

          Якщо дитина, не роздумуючи, ставить себе на найвищу сходинку, вважає, що мама (або інший дорослий) оцінює її так само, аргументуючи свій вибір, посилається на думку дорослих: "Я гарний. Гарний і більше ніякий. Так мама сказала", то можна припустити наявність в неї неадекватно завищеної самооцінки.

          Про високу самооцінку можна говорити і тоді, коли після деяких роздумів дитина все-таки ставить себе на найвищу сходинку, називаючи свої недоліки, але пояснюючи їх зовнішніми причинами.

          Якщо, обміркувавши завдання, вона ставить себе на другу або третю сходинку, пояснює свої дії, посилаючись  на реальні ситуації і досягнення, вважає, що оцінка дорослого є такою самою, або дещо нижчою, то можна говорити про адекватну самооцінку.

          Якщо дитина ставить себе на нижні сходинки, свій вибір не пояснює або посилається на думку дорослого, це говорить про занижену самооцінку.

          Якщо дитина ставить себе на середню сходинку, це може свідчити про те, що вона не зрозуміла завдання або не хоче його виконувати. Діти із заниженою самооцінкою через високу тривожність і невпевненість у собі часто відмовляються виконувати завдання, а на всі питання відповідають: "Не знаю".

          Занижена самооцінка в дітей дошкільного віку розглядається як свідоцтво неблагополучного емоційного розвитку. Неадекватно завищена самооцінка властива дітям 4-5 років. Вони не бачать своїх помилок і не можуть правильно оцінити себе, свої вчинки. А от для шестирічок властивою є здатність аналізувати свої вчинки, тому їхня самооцінка вже більш реалістична та наближається до адекватної. Хоча в незнайомій ситуації та незвичних видах діяльності самооцінка може бути і завищеною.

ТЕСТ НА ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ШКОЛЯРІВ

Правила проведення тесту:
1.           Уважно прочитайте кожне запитання.
2.           Обведіть кружечком слово «Так», якщо ви погоджуєтеся з тим, що написано, якщо це правильно щодо вас.
3.           Обведіть кружечком слово «Ні», якщо з написаним не погоджуєтесь.

Так	Ні	1	Я люблю писати свої пісні.
Так	Ні	2	Я люблю гуляти сам.
Так	Ні	3	Мої тато і мама полюбляють гратися зі мною.
Так	Ні	4	Я ставлю чимало запитань.
Так	Ні	5	Скласти оповідання чи казку—безглузда справа.
Так	Ні	6	Мені подобається мати одного чи двох друзів.
Так	Ні	7	Я не заперечую, коли змінюються правила гри.
Так	Ні	8	Я маю кілька хороших ідей.
Так	Ні	9	Я люблю малювати.
Так	Ні	10	Я люблю речі, які складно виготовити.
Так	Ні	11	Сонечко на малюнку завжди має бути жовтого кольору.
Так	Ні	12	Мені більше подобається розмальовувати малюнки в книжці, ніж малювати їх самому.
Так	Ні	13	Легкі загадки — найцікавіші.
Так	Ні	14	Іноді тато з мамою займаються чимось разом зі мною.
Так	Ні	15	Я цікавлюсь новинками про тварин.
Так	Ні	16	Мій тато любить працювати по господарству, а я йому допомагаю.
Так	Ні	17	Я не люблю, коли інші діти ставлять надто багато запитань.
Так	Ні	18	Нелегко знайти собі заняття, коли залишаюся сам.
Так	Ні	19	Мій тато вважає, що я загалом поводжуся правильно.
Так	Ні	20	Я люблю розповіді про далеке минуле.
Так	Ні	21	Я із задоволенням граю у старі ігри.
Так	Ні	22	Коли я хочу щось зробити, але мені складно, я відмовляюсь від цієї ідеї та займаюсь чимось іншим.
Так	Ні	23	Я люблю гуляти з друзями, а сам—ні

Підбиття підсумків:

За кожну позитивну відповідь (обведене слово «Так») зараховується один бал, за обведене слово «Ні» — 0 балів.

Увага! В пунктах 5, 6, 11, 13, 14, 18, 19, 22, 23 оцінювання відбувається таким чином: замість 1 бала зараховують 0, а замість 0 балів — 1 бал. Це робиться тому, що у вказаних пунктах стверджується ознака, протилежна оціненій. Іншими словами, в цих пунктах за відповідь «Так» зараховується 0 балів, а за відповідь «Ні» — 1 бал.

Схильність дитини до творчості виявляється через: розмаїття інтересів, пластичність розуму, зацікавленість, наполегливість. Нарешті, суттєве значення мають умови в сім’ї дитини. Проаналізуємо деякі з них.

1. Розмаїття інтересів

Підрахуємо загальну суму балів за відповіді дитини в пунктах 1, 5, 9, 16, 21. Кількість набраних балів відповідає ступеню вираження розмаїття інтересів дитини:

І ступінь — 0-1 бал (погано виражені);

ІІ ступінь —2-3 бали (посередньо виражені);

ІІІ ступінь— 4-5 балів (добре виражені).

2. Незалежність

Підрахуйте загальну суму балів за відповіді дитини в пунктах 2, 8, 11, 19, 23. Кількість набраних балів відповідає вираженню незалежності дитини:

І ступінь — 0-1 бал (погано виражена);

ІІ ступінь —2-3 бали (посередньо виражена);

ІІІ ступінь — 4-5 балів (добре виражена).

3. Гнучкість, пристосування

Підрахуйте загальну суму балів за відповіді дитини в пунктах 6, 7, 22. Кількість набраних балів відповідає ступеню вираження зацікавленості дитини:

І ступінь — 0-1 бал (погано виражена);

ІІ ступінь —2 бали (посередньо виражена);

ІІІ ступінь — 3 бали (добре виражена).

4.Наполегливість

Підрахуйте загальну суму балів за відповіді дитини в пунктах 10, 14, 23. Кількість набраних балів відповідає ступеню вираження наполегливості дитини:

І ступінь — 0-1 бал (погано виражена);

ІІ ступінь — 1 бали (посередньо виражена);

ІІІ ступінь — 1 бали (добре виражена).

5. Допитливість

Підрахуйте загальну суму балів за відповіді дитини в пунктах 4, 12, 18. Кількість набраних балів відповідає ступеню вираження допитливості дитини:

І ступінь — 0-1 бал (погано виражена);

ІІ ступінь — 2 бали (посередньо виражена);

ІІІ ступінь — 3 бали (добре виражена).

6. Відомості про сімейне оточення

Підрахуйте загальну суму балів за відповіді дитини в пунктах 3, 15,17, 20. Кількість набраних балів відповідає ступеню сприятливого впливу сімейного оточення для розвитку творчих здібностей дитини:

І ступінь – 0-1 бал (погано виражена);

ІІ ступінь —2-3 бали (посередньо виражена);

ІІІ ступінь — 4 бали (добре виражена).